Публикация статьи web of science
Опубликовано: 02.04.2021
Источниками данных для исследований в области наукометрии в большинстве случаев служат индексы цитирования - базы данных, содержащие библиографическую информацию о научных публикациях и о цитировании публикаций. Попробуем сравнить два крупнейших международных индекса - Web of Science и Scopus, смотрите публикация статьи web of science.
Индексы цитирования можно разделить на три основные группы:
1. По конкретным областям знаний — тематические библиографические базы данных, например, PubMed (биомедицина), Chemical Abstract Service (химия), DBLP (компьютерные науки), MathSciNet (математика) и множество других. Далеко не все тематические библиографические базы данных можно считать индексами цитирования — многие из них не содержат необходимых взаимосвязей между публикациями.
2. Национальные: политематические библиографические базы данных, с информацией о публикациях авторов из конкретных стран или ряда стран, обладающих исторически тесными научными связями. К этому типу индексов относятся Российский индекс научного цитирования (РИНЦ), Chinese Science Citation Index, Citation Database for Japanese Papers и другие.
3. Политематические международные — базы данных Web of Science и Scopus SciVerse. Первая была создана в 1961 году Юджином Гарфильдом в Институте научной информации США, а позднее приобретена корпорацией Thomson Reuters. В 2004 издательский дом Elsevier создает базу данных Scopus, тем самым нарушив монополию Web Of Science на этом рынке. Elsevier поставил перед собой задачу создать крупнейшую международную библиографическую базу данных научной информации. За восемь лет Scopus смог обогнать своего конкурента по количеству индексируемых научных журналов.
Как дополнение, в базе данных может быть также представлен и полный текст работы, но он не является обязательным для индексов цитирования.
На сегодняшний день в базе данных Scopus содержится информация из 31 234 рецензируемых научных журналов, в то время как в Web of Science — 19 538 (см. илл. вверху). Из этих двух массивов 15 189 журналов индексируются в обеих базах данных, что составляет примерно три четверти массива Web of Science и половину массива Scopus. Если же отобрать только журналы, имеющие статус “Активные” (т.е. журналы, которые на данный момент индексируются в базе, в отличие от журналов, имеющих статус “Неактивные”, которые индексировались когда-либо), то мы получим другую картину (рис. 2).
p>
Джерелами даних для досліджень в області наукометрии в більшості випадків служать індекси цитування - бази даних, що містять бібліографічну інформацію про наукові публікації і про цитування публікацій. Спробуємо порівняти два найбільших міжнародних індексу - Web of Science і Scopus, дивіться публікація статті web of science. P>
Індекси цитування можна розділити на три основні групи: p>
1. За конкретним галузям знань - тематичні бібліографічні бази даних, наприклад, PubMed (біомедицина), Chemical Abstract Service (хімія), DBLP (комп'ютерні науки), MathSciNet (математика) і безліч інших. Далеко не всі тематичні бібліографічні бази даних можна вважати індексами цитування - багато хто з них не містять необхідних взаємозв'язків між публікаціями. P>
2. Національні: політематичної бібліографічні бази даних, з інформацією про публікації авторів з конкретних країн або ряду країн, що володіють історично тісними науковими зв'язками. До цього типу індексів відносяться Російський індекс наукового цитування (РИНЦ), Chinese Science Citation Index, Citation Database for Japanese Papers та інші. P>
3. Політематичної міжнародні - бази даних Web of Science і Scopus SciVerse. Перша була створена в 1961 році Юджином Гарфільд в Інституті наукової інформації США, а пізніше придбана корпорацією Thomson Reuters. У 2004 видавничий дім Elsevier створює базу даних Scopus, тим самим порушивши монополію Web Of Science на цьому ринку. Elsevier поставив перед собою завдання створити найбільшу міжнародну бібліографічну базу даних наукової інформації. За вісім років Scopus зміг обігнати свого конкурента за кількістю індексованих наукових журналів. P>
Як доповнення, в базі даних може бути також представлений і повний текст роботи, але він не є обов'язковим для індексів цитування. P>
На сьогоднішній день в базі даних Scopus містить інформацію из 31 234 рецензованих наукових журналів, в той час як в Web of Science - 19 538 (див. Іл. Вгорі). З цих двох масивів 15 189 журналів індексуються в обох базах даних, що становить приблизно три чверті масиву Web of Science і половину масиву Scopus. Якщо ж відібрати тільки журнали, які мають статус "Активні" (тобто журнали, які на даний момент індексуються в базі, на відміну від журналів, що мають статус "Неактивні", які індексувалися коли-небудь), то ми отримаємо іншу картину ( рис. 2). P>
p> p>